Коли ласкава світанкова тиша
Торкається цілунком сонних вій,
Прокинутись, і день почати з вірша,
Із рим співучих день почати свій.

І поки перші промені ворожать
У ночі й дня нового на межі,
Сказати щось красиве і хороше,
Аби святково стало на душі.

Назустріч клопотам звичайним вийти,
Немов від них чекаєш відкриття.
Це так чудово – серед будня вміти
Усмішкою прикрасити життя!

Наталія Жовнір
Фото, зроблене під час акції "Чорнобривцеві обжинки" у Полтаві