«Не люблю тупо сюжетних віршів: мені хочеться кожну тему узагальнити»
У
книгарні «Полтавська книга» презентували нову поетичну збірку Галини Вовченко
Висока
патріотична громадянська поезія і етюди як у художників гармонійно поєдналися в
новій поетичній збірці відомої полтавської поетеси Галини Вовченко, яку щойно презентували
в книгарні «Полтавська книга» видавництва «Дивосвіт».
На презентацію
прийшли молоді дівчата, жінки "бальзаківського" віку і значно старші
люди. Завітали друзі по перу, у тому числі член Національної спілки
письменників України Іван Нечитайло, і працівники центральної бібліотеки міста
Полтави, які донесуть нову книгу до широкого кола читачів. З цією бібліотекою
Галина Вовченко співпрацює давно, активно; зустрічі з нею відбувалися також у
бібліотеках-філіях Полтавської МЦБС №2, №7 та ін.
Презентація
збірки під назвою «П’ю серцем кожну днину» проходила на фоні виставки світлин Галини
Вовченко - вона ще й фотохудожник, інших
її книжок, фотопоетичних календарів, альбомів з фотоетюдами.
-
Жовтень – найкращий
осінній місяць, на мою думку, - сказала поетеса. – Якщо я хочу поїхати кудись, вибираю
для творчої мандрівки період з другого по п’ятнадцяте жовтня. На підтвердження цих світлин маю
вірші, поетичні етюди до кожної пори року.
Поетеса читала вірші,
дякувала за привітання, вела діалог з публікою.
-
Не люблю тупо сюжетних
віршів (як я кажу). Мені хочеться кожну тему узагальнити, - зазначила Галина
Василівна. – Деякі критики радять: «Якщо ви хочете, щоб вірш був вашим – пишіть
від першої особи». Але я хочу узагальнювати.
Солістка Віра
Мотчана - учасниця багатьох камерних вечорів, масових заходів, які проходять у Полтаві,
виконала кілька пісень на слова Галини Вовченко, зокрема «Осінній вальс».
Особливу увагу
на презентації приділили поетичним етюдам з нової збірки.
-
Мої етюди трохи
незвичні, без розділових знаків. Рядочок розбивається пополам - така
технологія, - пояснювала Галина Вовченко. – Я і фотографую поезію природи, і у
віршах оспівую.
Усі етюди в збірці, на відміну від віршів, мають заголовки.
Поетеса використовує рідко вживані красиві слова, а часом, може, й власні
новотвори. Серпень, наприклад, у неї "межовик" (місяць, який
розмежовує літо і осінь). Навіть про пізню осінь, що багатьом навіює
меланхолію, Галина Вовченко зуміла написати оптимістично: етюд пізньої осені в
неї з сонячними промінчиками.
Любовної лірики
у Вовченко небагато: в новій збірці аж… три вірші про кохання. Але ці три варті
десятків примітивно написаних віршів деяких авторів. Недаремно композитори
охоче створюють музику на слова Галини Вовченко. Триває добра співпраця поетеси
з заслуженим діячем мистецтв України, полтавським композитором Володимиром
Раковським.
Нова книжка
поетеси, яку презентували в час глибокої осені, містить етюди не лише про
осінь. Кому хочеться згадати про весну, той знайде тут етюд про березень,
наприклад.
Дуже добре, що Галина
Василівна не обмежується традиційними формами віршування, а застосовує
особливі, непрості, тому надзвичайно цікаві творчі прийоми. У новій збірці
переважають її особливі етюди.
-
У моїй попередній
книжці лише трохи етюдів з’явилося
– вони випробували себе на читача, а тоді пішли "малюватися", -
сказала Галина Вовченко.
Поетесі добре
вдаються несподівані переходи, вона старається, щоб у віршах, як і картинах,
кожна «фарба», «мазок», почуття грало.
Редактори, з
якими доводилося працювати Галині Вовченко, (найчастіше це Галина Михайленко,
котра виступала на презентації) кажуть, що вона людина дуже скрупульозна,
доскіплива - усе в неї має бути бездоганно. Як і попередні, нова книжка цієї
авторки оформлена красиво та образно. Особливі вимоги Галина Вовченко завжди
має до себе щодо змісту.
-
Написані вірші я читаю
вдома вголос, щоб визначити на слух, що не так, де треба знайти слова, які
звучатимуть красивіше, - каже Галина Василівна. – Якщо треба шукати такі слова
– шукаю. У мене завжди є чорновик і "чистовочорновик", а чистовик єдиний. Книжечка – це кораблик, який
ми відпускаємо в плавання, довге чи недовге…
0 коментарі:
Дописати коментар