Сучасні імпровізації на теми "Кобзаря", технічний прогрес і слова любові

"Людина істота суспільна - але технічний прогрес робить нас відособленими, ізольованими… І це проблема"

На диво актуальні в сьогоднішніх реаліях пророчі рядки і заклики з інших епох: «Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!», «Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод не спинить вас», «Зловиш нас сьогодні десять – завтра двадцять знов настане», «Любіть Україну, як Сонце, любіть!».  

Разом з Молодіжним аматорським театром «Анастасіс» студенти Полтавського будівельного технікуму транспортного будівництва та Державного навчального закладу «Полтавський центр професійно-технічної освіти» осягнули характер епох, у які жили і творили найбільші генії слова, вирощені українською землею: Тарас Шевченко, Іван Франко, Володимир Сосюра, Василь Симоненко та інші. Засобами виразного читання провели  паралель із сьогоденням:

 «Хіба я можу спокійним бути, коли навколо – вістря пожеж?».

Полілог між молодими людьми відбувся в полтавській міській бібліотеці-філії №5. Під час віртуальної подорожі в часі під назвою «Народознавча криниця» керівник Молодіжного аматорського театру «Анастасіс» Тарас Духовний представив учасників зразкового театрального колективу масових видовищ, що діє при Малій академії мистецтв імені Раїси Кириченко.

Тарас і його друзі вели зі студентами серйозну розмову про роль рідної мови й української книжки в нашому житті, а також  про те, як важливо говорити одне одному слова любові.

Випускники Малої академії мистецтв Костянтин Павлюченко та Альона Кадюк, які часто здобували перемоги у всеукраїнських і міжнародних конкурсах, майстерно декламували вірші Тараса Шевченка. Названий Пророком, ще в свою епоху Тарас Григорович заримував попередження нащадкам про те, що, власне, й відбувається сьогодні...

Аматори ознайомили аудиторію з сучасними імпровізаціями на мотиви «Кобзаря».

Анастасія Клименко зіграла моно-виставу, одягнувши  театральний костюм... дерева. Її героїня під дією злих чар нібито перетворилася на тополю. Дівчина-тополя під вітром у полі виглядає свого милого, в той час як він…  «на Майдані бронзовий стоїть». Це, на жаль, сьогодення.

Тарас Духовний показав студентам відеоряд про Василя Симоненка і наголосив, що поетичне слово "молодого витязя поезії" шістдесятих років минулого століття зараз особливо надихає на захист  незалежності нашої держави.

***

Заходи інтерактивного характеру, які мають в основі театралізацію і декламацію, сприяють поглибленню знань з літератури й історії, розвитку літературного мовлення, здатності до аналізу і порівняння. Ефективні ці засоби і в плані живого спілкування.

-                      Ми рідко відчуваємо любов і мало говоримо про це, - сказав Тарас Духовний. Він пов’язав проблему, яка спостерігається в соціумі, з технічним прогресом і розвитком комунікацій:

-                      Зараз технічна залежність у людей виробилася. Це вже відчувається навіть у бібліотеці: зайняті всі комп’ютери, а за книжками не завжди стоїть черга... Хоча бібліотека залишається одним з найкращих місць для спілкування. Колись ми любили зустрічатися з друзями в кафе. А зараз зайдеш у кафе поспілкуватися - а й там усі сидять з телефонами і планшетами, у вай-фай… Тим і задовольняємося. Ми стаємо чимдалі дужче відособленими, ізольованими технічним прогресом. Може, з часом взагалі перестанемо говорити одне з одним? Щось  наклацаємо на клавіатурі - і все?

Керівник молодіжного театру вважає, що за цих тривожних тенденцій бібліотека для людей є великим порятунком. Сюди можна прийти, почитати щось для душі, а не тільки те, що потрібне для навчання в школі чи ВНЗ. Тут можна взяти участь у масових заходах, а це можливість для живого спілкування.

Тарас згадав про зустріч молодих книголюбів у полтавському ТРЦ «Конкорд»:

-                      Нас кілька десятків зібралося – але на десятках усе й тримається, - резюмував.

Про роль пророчих фраз і слів любові

Людина - істота суспільна, їй дана здатність висловлювати думки і почуття.

-                      Слово любові запалює, і  ти сам гориш, коли  промовляєш його, а не тоді, коли тримаєш планшет чи  клацаєш клавішами мобільного телефону, - каже Тарас Духовний. – Слово присутнє в найрізноманітніших видах мистецтва, а в театрі особливо. Тому я обрав театр.

Усіх, хто хоче випробувати свої таланти в молодіжному творчому колективі, Тарас Духовний запросив у   «Анастасіс», зауваживши, що серед молоді в цьому театрі  іноді дебютують люди і старшого, навіть поважного віку.

Наталія Жовнір
Фото автора