Лелечий слід на мокрих луках...
Лелечий слід на мокрих луках. Тиша.
Хмаринка в мандри небом вируша...
Можливо, мить оця - якраз для вірша,
Якого прагнула давно душ?
Можливо, зараз заплету в слова
Такі думки, що відстані пронижуть?
...Та серце знов чомусь без слів співа,
Й думки всі розпочинаються у тиші...
Фото автора
0 коментарі:
Дописати коментар