Весняна
кава
Я сьогодні
усіх пригощу весняною кавою.
Хоч
надворі ще лютий, і холодно, й сиро весь день -
чую
кроки весни. Вона крадеться тінню ласкавою,
ще не
видна, та серцем відчутна - поклич-но лишень...
У
квітчасті чашки наливатиму каву духмяну,
гарні
блюдця в трояндах з полиці серванта дістану.
Час
ховати подалі уже однотонні пастелі.
Від
яскравої чашки промінчик заграє на стелі.
Кавоварка
шумить - ніби кішка пухнаста муркоче...
Хоч і
лютий іще, та помітно коротшають ночі.
Хоч
палітра надворі із двох кольорів: чорно-біла,
Та підсніжники
вже, щоб цвісти, набираються сили.
Хоч
бурулька із даху загрозливо вістрям звисає,
Мокрий
сніг, ніби каша, в зимове взуття заповзає,
І
остаток зими - невиразна пора, нецікава -
Нас
зігріє і втішить духмяна з корицею кава...
Наталія
Жовнір
0 коментарі:
Дописати коментар