«У доброти подруга є – любов»

листопада 21, 2018 Наталия 1 Comments





Такими словами з вірша розпочала бесіду про здоровий спосіб життя з читачами полтавської міської бібліотеки-філіалу №6 лікарка Таміла Козуб. Мова йшла про вплив емоцій на самопочуття і здоров’я людини.
Таміла Андріївна тривалий час працювала викладачем Української медичної стоматологічної академії в Полтаві. Вона вважає, що лікар повинен нести людям  просвіту щодо принципів здорового способу життя.
Для  здоров’я важливі не тільки правильний режим дня, умови для роботи і відпочинку, повноцінний сон та збалансоване харчування. Здоровий спосіб життя – це ще й душевна гармонія, психологічна рівновага, спокій, позитивні емоції. Доведено, що емоційний стан серйозно впливає на  здоров’я людини, її самопочуття.
-                     Сьогодні ми говоритимемо про доброту, - сказала Таміла Козуб.   
Зло треба перемагати добром, - переконана вона.
- Зумій полюбити сусіда, навіть якщо він причиняє тобі неприємності, - порадила Таміла Андріївна. І розповіла о відомий їй випадок:
- Один чоловік висипав на город сусідові сміття. У відповідь той поставив йому на поріг відро стиглих яблук. Певний час все повторювалося за цим «сценарієм». Але врешті невдячний задумався, що відбувається, і запитав у  сусіда: «Чому ти приносиш мені яблука, коли я підкидаю тобі сміття?». А той відповів: «Я переконаний, що навіть за зло треба платити добром». Звідтоді сміття в городі довготерпеливого чоловіка більше не з’являлося. Між сусідами налагодилися хоч і не дружні, але нормальні стосунки.
А що було б, якби між ними зав’язалася виснажлива боротьба? – Той, хто був потерпілою стороною, витрачав би багато енергії не боротьбу, яка живила б енергетичного вампіра, і через постійний стрес міг би заробити собі хвороби. Але зло можна перемогти добром, коли інші методи не діють.
-                     Якщо ти робиш добро, воно до тебе й повертається, а якщо зло – й зло повернеться, нікуди не подінеться, - наголосила Таміла Козуб. - Моральність і духовність – речі позитивні, але між цими поняттями є різниця. Мораль – це правила, які визначають поведінку людини в суспільстві, сім’ї. Моральність є способом життя. А духовність – це властивість робити добрі справи. Будь-яка чеснота є духовністю. У літературі й мистецтві часто піднімаються питання моралі, але люди не завжди відрізняють мораль від духовності. Коли ми говоримо про духовність, маємо на увазі справжні людські чесноти. Будь-яка чеснота несе добро, отже це духовність. Бажання, прагнення допомогти ближньому є чеснотою. Нерідко допомога – це просто посидіти поряд, помовчати або проявити співчуття, співпереживання. Може бути також допомога матеріальна. В ідеалі, якщо маєте справу з людиною здоровою, спроможною працювати, котра з якихось причин опинилася в скрутному матеріальному становищі, найкраще дати їй у руки «вудку», тобто – допомогти  влаштуватися на роботу, порадити, підказати, де і як можна заробити на життя. Бо якщо ви весь час просто даватимете працездатній людині гроші чи надаватимете іншу матеріальну допомогу, вона може звикнути до цього і далі чекатиме на «костиль» замість того, щоб брати ситуацію в свої руки і шукати шляхи виходу зі складного становища.
Доброта – це любов у дії. Якщо в людині, зокрема жінці, котра вже за своєю природою має бути чуйною і лагідною,  немає доброти, значить, ця людина як особистість не відбулася. Альтруїзм – найвища ступінь прояву благодійності. Чеснотою є добровільна відмова від осудження ближнього за помилки. Якщо людина когось осуджує або злиться, вона переживає негативні емоції, від чого в її організмі виробляється адреналін, судини звужуються… А через надмірні й часті викиди адреналіну судини і серце швидше зношуються.
-                     Бог усе знає від початку до кінця, і тільки він може судити, - застерегла Таміла Козуб. – Як приємно, коли  люди посміхаються! А гнівні слова викликають негативну реакцію. Краще проявити м’якість, промовчати. Може, в людини, на котру ви розсердилися за якість слова, поганий настрій. Навіть з дітьми так буває. Онука, збираючись у школу, попередила мене: «Бабусю, ти зі мною вранці не розмовляй – у мене немає настрою», - розповіла Таміла Андріївна.
Доброта дає сили, енергію для добрих справ. Добра людина позитивно сприймається суспільством.
 - Доброта хороша при виборі професії, надзвичайно важлива в роботі медика, - зазначила Таміла Козуб. – Лікар повинен бути добрим, співчутливим, правильно будувати стосунки з хворим. Коли пацієнт зайде в кабінет, лікар має відразу звернути увагу, який у того колір обличчя, як він іде і т. д. Дуже важливо з першого погляду оцінити стан пацієнта, у тому числі психічний, а не тільки дивитися в карточку… Визначити по розмові, настільки хворий іде на контакт, чи  адекватна його поведінка. Лікар має з’ясувати, чим пацієнт хворів раніше, яким було лікування - провести анамнез. Важливо дізнатися, де хворий працював, чи  належить його робота до шкідливих.
Як стоматолог за профілем, Таміла Козуб знає, що коли в Полтаві працював завод газорозрядних ламп, у всіх його працівників був пародонтоз через постійний контакт зі ртуттю. Вона наголосила, що попередній діагноз необхідно доповнювати додатковими дослідженнями.
-                     Часто лікарі призначають лікування, не зібравши анамнез – якими ліками хворий користувався, як ці засоби допомагали, і так далі, - зазначила Таміла Андріївна.  

«Дванадцять звуків прийшли з неба»

Згадала лікарка і про позитивний вплив на людину музики:
-                     Музика – небесне явище, вона не має ні національності, ні расових відмінностей. Дванадцять звуків прийшли з неба. Музика облагороджує, заспокоює, настроює на позитив.
На завершення бесіди Таміла Козуб порадила в сварках «сміття» з хати не виносити, проявляти чуйність до оточуючих, розвивати в собі почуття доброти.
-                     Якщо на вулиці побачите, наприклад, що жінка похилого віку йшла і раптом присіла на парканчик – підійдіть, запитайте: Вам погано? Може, дати валідол?». Коли вона відповість: «Та ні – я просто відпочиваю», можете спокійно йти далі.
Ніколи не носіть у собі негативні почуття. Простіть кожного, хто вас зобидив, образив. Бо до того, хто носить образу в серці, повертаються давні хвороби і можуть з’явитися нові.
Недаремно кажуть: «Що по сієш, те й пожнеш». Сійте зерна доброти, не скупіться на любов – і буде щедрим ваш урожай добра.  

Наталія ЖОВНІР
Журналіст


1 коментарі:

Дописати коментар

«Готи!», - подумали папуги, дивлячись на ворон. «Геї», - подумали ворони, дивлячись на папуг»

листопада 09, 2018 Наталия 0 Comments



            Як вирватися з полону стереотипів?


  

Задуматися про те, настільки стереотипно більшість людей  мислить (а часто й діє відповідно своєму стереотипному мисленню) учасників тренінгу, присвяченого прибуттю в Полтаву Міжнародного мандрівного фестивалю документального кіно, змусили тренери Андрій Кінаш та Олена Бурим. Андрій представляє ряд громадських організацій. Олена - журналістка, тренер і волонтер Полтавської філії суспільної служби України. Ця філія і Полтавська організація Національної спілки письменників України активно задіяні у проведенні фестивалю в Полтаві. Тренінг організували для тих, хто сприятиме показам фільмів у оптимальних для глядачів умовах і ефективному обговоренню порушених у документальних стрічках проблем. А це, зокрема, бібліотекарі, у тому числі працівники полтавських міських бібліотек-філіалів №1 та №2.
Стереотипи рідко бувають корисними. Здебільшого вони заважають людям мислити прогресивно або спонукають до  негативних вчинків, тому є небезпечними. Стереотипи, як правило, не базуються на особистому досвіді, а базуються на чужих думках і уявленнях. Зламати стереотипи нелегко, коли людина тримається за них (бо їй так зручно). Є окремі стереотипи такі, які роблять легшим життя, допомагають приймати рішення. Але якщо мова йде про серйозні речі, стереотипи часто заважають дати тверезу оцінку ситуації, формують неприязнь, неприйняття когось чи чогось. Лише через стереотипний підхід до питання виникає загроза благополуччю, спокою, миру… Стереотипи можуть базуватися на етнічних і національних принципах, переростати в злочини та війну.
-         І стереотипи, і власні переконання у кожного з нас присутні, але ми не повинні дозволити їм керувати нами, - застерегла Олена Бурим.
Дуже багато стереотипів сформовано соціумом.

Від стереотипів до дискримінації

Стереотипи дуже живучі. Є люди, котрим вони вигідні, котрі  підтримують стереотипи для досягнення своєї мети.
-         Руйнуючи стереотипи, ми руйнуємо бар’єри  між людьми і культурами, а це зближує, - пояснила Олена Бурим.
 Дійсність часом може виявитися зовсім іншою, ніж у наших стереотипних уявленнях. Який народ, на вашу думку, вживає найбільше алкогольних напоїв? Ніхто не подумає, що це… литовці.
- У Литві екскурсовод нам сказав, що в їх країні, за загальною статистикою, на кожного мешканця припадає по три літри спирту (рахують і трирічних, які, звичайно, спиртних напоїв не вживають), - розповіла Олена Бурим. 
Часто ми по одній ситуації узагальнюємо уявлення і починаємо переносити на групу людей, загальну ситуацію… Нерідко підтримуємо стереотипи якщо й не активними діями, то тим, що мовчимо, не шукаємо однодумців, щоб спільними зусиллями боротися зі стереотипами, спростовувати хибні міркування.
Часто це залежить і від того, що ми хочемо побачити. Стереотип – узагальнена думка, яка починає діяти ще до того, як вмикається розум. Через особливий досвід, переосмислення ми можемо вийти з цих рамок. Це допоможе зробити Docudays, - не сумніваються організатори фестивалю.
Існують і автостереотипи – коли ми думаємо про себе стереотипно.
Узагальнюємо, не аналізуємо – так виникають стереотипи. «Полтава? – Це галушки». Так уявляють ті, хто не може  припустити, що це щось інше. Думають, що в Полтаві всі їдять галушки… Це категоричне спрощене уявлення, за яким не видно того, що дійсно достойне уваги.
Є стереотипи, які не шкодять, але дещо викривляють дійсність. Наприклад: «Усі цигани гарно танцюють», «Усі українці добре готують їжу», «У Полтаві найкрасивіші дівчата»…
А є негативно забарвлені стереотипи – небезпечні, ті, через які люди починають негативно ставитися до когось. Нерідко в таких випадках спостерігається вже не просто осуд, а й дії…
- І дуже страшно, якщо людина, до чиєї думки дослухаються, створює небезпечні стереотипи, під впливом яких ми живемо і які підігріваємо, - сказала Олена Бурим.
І навела приклад: священик у Фейсбуці перепостив неперевірену інформацію - пустив її далі й таким чином розповсюдив неправду.
-         Користувач соцмереж повинен відповідати за кожен свій пост, - наголосила Олена. – Я казала декому: «В історії такого не було», і почула у відповідь:  «Ну й що – зате класно написано». Але ж то брехня. Брехню не можна розповсюджувати, переносити з голови в голову. Погано, якщо люди не мають навику перевірки інформації, фільтрації публікацій. Що депутати всі злодії й усі президенти нас не влаштовують – теж стереотип. Треба бути дуже обережними з цими стереотипами, не давати їм керувати нашими почуттями і вчинками.
Найчастіше ми читаємо те, що вбудовується в нашу картинку життя. А щоб бути більш об’єктивними в судженнях, треба  вийти з зони комфорту, дізнатися іншу думку…
Якщо люди не мають навиків перевірки інформації, їм не слід переповідати непідтверджені повідомлення, чиїсь особисті міркування. Не слід - але є багато охочих підживлювати стереотипи…
Хтось навіть вигадав анекдот про стереотипи: «Готи!», - подумали папуги, дивлячись на ворон. «Геї», - подумали ворони, дивлячись на папуг».
Стереотипне мислення часто характерне для людей поважного віку, які звикли довіряти телевізору, програмі «Время» (з радянських часів). «Поганого ж не покажуть!», - думають вони.
Але вважати, що всі люди старшого покоління "загрузли в совку", теж неправильно: і це стереотип. Насправді серед них є прогресивно мислячі особистості, патріоти України.
Стереотипи, які існують у суспільстві, нерідко заважають людям реалізувати свої права. Наприклад, право на працю,  можливість заробляти на достойне життя (коли тільки  молодих людей беруть на роботу, в робочих місцях відмовляють жінкам з малими дітьми і т. п.).
Іноді, не маючи можливості реалізувати свої права, ми не можемо якісно виконували і свої обов’язки.
А часто ми й самі себе обмежуємо, ставимо перед собою бар’єри через стереотипи...
Перегляд документального фільму може стати проводом для широкої розмови про порушену проблему, посприяти руйнуванню непотрібних стереотипів…
Самотужки подолати стереотип важче, ніж у команді людей, які теж цього прагнуть. Борцям зі шкідливими стереотипами варто зібрати команду і поширювати корисну інформацію. У тому числі за допомогою документального кіно. І не тільки під час фестивалю.

Наталія Жовнір
Журналіст

0 коментарі:

Дописати коментар

Підписатися на: Коментарі (Atom)