Юрій Іздрик щодня пише вірші, і щороку видає книжку
Фестиваль MIRIDIAN POLTAVA залишив
багато яскравих вражень. Одне з найяскравіших – від зустрічі з відомим поетом і
музикантом Юрієм Іздриком у Полтавському обласному академічному українському музично-драматичному
театрі ім. М. В. Гоголя.
- Місто дуже комфортне,
принаймні для фестивального життя. Відчуття, що це якесь курортне місто. Дуже
гарне. Не знаю, чим ви тут реально займаєтеся, але виглядаєте приємно.
Юрій Іздрик розповів полтавцям свою
непросту особисту історію. Був дуже відвертим. Сказав, що свого часу подолав
нездорову пристрасть до алкоголю та розпочав нове, наповнене, творче життя. І
про те, що пробував емігрувати в Польщу – п’ять
років жив у Варшаві, але зрозумів, що батьківщину не поміняє (патріотизм,
ностальгія)… Тому повернувся в Україну.
У 53 роки у
нього «розпочалисящоденнівірші». До цього в значній мірі спонукала закоханість у
жінку, котра на якийсь час стала його музою.
- Була ситуація безнадійна:
вона заміжня, щасливо. Залишалося тільки писати вірші, - зізнався Юрій.
Потім Юрій Іздрик вдало увійшов
у світмузики. Випадково, в дорозі, вінпознайомився з нікомутодіще не відомим
молодим поетомГрицькомСеменчуком.
- Ми поговорили
і вирішили, що нам треба зробитимузичнугрупу, - розповів Юрій Іздрик. – Наша
група в театрі і досііснує. Коли ідеш у правильному напрямку, отримуєш усе,
щохочеш.
Ставши
музикантом, Юрій Іздрик став писати багато віршів для сценічного виконання –
реперських, хіп-хопових.
З розповіді поета полтавська публіка дізналася,
що він має й ще один творчий дар – художній. Юрій пояснив, що книжки, які пише і
часто видає,нічого йому в планы матеріальному не дають.
- За картини,
які я малював раніше, можнажити, - зазначиввін.
Полтавцям Юрій Іздрик
читав психологічні, ліричнівірші. Особливо
бурхливими оплесками публіка відреагувала на зворушливий і дещо сентиментальний твір,
присвячений жінці на ім’я Олена. Також усіх схвилював вірш, який сам Іздрик назвав
одним з небагатьох прикладів його гостросоціальної поезії.
«Принцеса знову вибрала чудовисько…
В чудовиська зате шикарний «вольво», - вже два рядки з
цього вірша дуже зрозуміло розкривають думку автора.
Серед присутніх у
залі було чимало молодих людей – і всі відповіли на виступ Юрія Іздрика шквалом
аплодисментів. Була тривала і голосна овація.
Незважаючи на
те, що Юрій Іздрик сказав про себе: «Я – пенсіонер», молодь дуже активно проявила
своє велике захоплення його творчістю і зацікавленість особистістю. Чого й слід було очікувати – адже й раніше вислови Юрія Іздрика
ставали слоганами в устах молодих людей.
НаталіяЖовнір
Журналіст
Фото автора

0 коментарі:
Дописати коментар