Полтавська зима
Не так, звичайно, як весну і літо,
та я вже й зиму почала любити
за фантазійну снігову красу...
Така зима, як ця, бува не часто -
сріблясту радість та іскристе щастя
січневі білосніжні дні несуть.
Зима ця почалась ще в листопаді -
спочатку ми були їй і не раді,
але вона зачарувала нас
лапатим снігом, інеєм на вітах,
тим, що неначе розцвітають квіти,
лілеї білосніжні, повсякчас.
Зима казкова, лагідна й чудова.
Спливла Різдвяна седмиця святкова,
врочиста Водохреща на порі...
У тихий парк вступає синій вечір
(день ще короткий - хто ж це
заперечить),
під снігом тепло сяють ліхтарі...
В ажурних шалях тішаться ялинки,
берези одягнули пелеринки...
Яка ж вона красива, ця зима!
Не без пригод - втрапляємо в замети,
та зимоньку оспівують поети,
бо в році схожої пори нема.
Не так, звичайно, як весну і літо,
та я вже й зиму почала любити...
Наталія Жовнір
0 коментарі:
Дописати коментар