Не стільки заради грибів...
Не
стільки заради грибів - заради прогулянки в лісі
ми
їдемо у вихідний туди, де сосняк молодий,
де
хвоя й шишки на піску... А ось капелюшок рудий
з
під гілки сосни виглядає - в голках, як у стрісі.
А
далі старіший вже ліс -
із
давніх часів він тут ріс.
Он
там, де трава і гілки,
ховаються
боровики.
Знайшла
уже кілька їх я.
Аж
раптом дивлюся - змія!
Скрутилася,
чорна, й лежить -
та
може стрибнути умить!
Тихенько,
нечутно назад - подалі від чорної пані,
що
ловить останнє тепло, і, може, й не мислить про зло,
та
відреагує на рух - з нею жарти погані...
Та вже
я в безпеці. Усе, "пронесло"!..
Шукаємо
польські гриби.
Багато
їх тут. Та якби
не
та страхітлива змія -
знайшла
б, мабуть, білих ще я.
Чимало
"зеленок", і є маслюки,
а
онде яскравих "лисичок" рядки...
Шукати
грибочки цікаво. Та спинимось - вип'ємо кави.
У
термосі кава гаряча. І з нами сьогодні удача.
Нам
треба не стільки грибів, скільки вражень нових...
Наталія
Жовнір

0 коментарі:
Дописати коментар